Сьогодні: 06/06/2014 4:25

Кришталевому капітану «Карпат» Ігорю Кульчицькому – 68!

Капітан команди не на сезон чи турнір, а на роки. Капітан – не за призначенням тренерів, а за покликанням. Справжній лідер колективу на полі і за його межами. Не так вже й багато у вітчизняному футболі таких капітанів. Один з них – львів’янин Ігор Кульчицький. Його авторитет – незаперечний, загальнолюдські якості – безсумнівні.

Саме під проводом улюбленця вболівальників всієї Західної України «Карпати» досягли найвищого успіху в своїй історії – виграли Кубок СРСР 1969 року. А сьогодні Ігор Кульчицький приймає вітання з нагоди свого 68-го дня народження. Усі партнери пана Ігоря по кришталевому складу, багаточисельна армія вболівальників «зелено-білих» всіх поколінь, гравці та тренери «Карпат» сьогодення разом з керівництвом та всіма працівниками клубу сердечно вітають СВОГО КАПІТАНА з днем народження і щиро бажають йому міцного здоров’я, щастя у родинному колі, матеріального достатку та творчих успіхів у справі служіння вітчизняному футболу.

Ігор Кульчицький народився 13-го серпня 1941 року у Львові. Футболом почав займатися в місцевій ДЮСШ у віці 10-ти років. Першою командою майстрів Ігоря був дрогобицький «Нафтовик», команда класу «Б», де він починав як лівий крайній нападаючий. Форвард багато забивав і здібного юнака почали запрошувати в свої ряди імениті клуби. Однак на перехід Ігор Кульчицький відважився тільки в 1961 році. В складі київського «Динамо» він став переможцем турніру дублерів, однак вирішив повернутися до Львова, а на початку 1963 року відгукнувся на запрошення і став гравцем новоствореної команди «Карпати», яка представляла Львів у другій групі класу «А».

Дебют Ігоря Кульчицького у складі «зелено-білих» відбувся 2-го травня проти дніпропетровського «Дніпра». Ігор Кульчицький в інтересах колективу перекваліфікувався з нападника в лівого захисника. В цьому амплуа він і був включений до списку 33-ох кращих футболістів України. Знову отримував запрошення від клубів вищої ліги, однак твердо вирішив присвятити свій талант львівському футболу. Лише одного разу, в 1968 році, вже капітан і лідер колективу, Кульчицький, не знайшовши спільної мови з тренером Василем Васильєвим, вирушив до Донецька. Однак вже через кілька місяців повернувся.

Того року «Карпати» зайняли перше місце в 1-ій підгрупі другої групи класу «А», перемігши в другому колі в усіх матчах. Але в перехідному турнірі за підвищення в ранзі поступилися одним м’ячем свердловському «Уралмашу». Та перемоги команди Ернеста Юста і Карла Мікльоша були попереду. Вже наступного сезону, обігравши послідовно представників різних всесоюзних ліг, в тому числі у фіналі армійців Ростова-на-Дону 2:1, львів’яни виграли Кубок країни. Це була перша і остання перемога в розіграші почесного призу представника другої групи. А капітан команди Ігор Кульчицький за підсумками сезону став п’ятим серед кращих футболістів України після гравців збірної СРСР київських динамівців Віктора Серебряникова, Володимира Мунтяна, Євгена Рудакова та Анатолія Бишовця.

У 1970 році – перемога в першому турнірі всесоюзної першої ліги. За підсумками сезону Кульчицького включено (єдиного представника команди не вищої ліги) до списку 33-ох кращих футболістів СРСР на позиції лівого півзахисника. Саме в центрі поля найкраще розкрився його талант футболіста – організатора, вмілого майстра пасу та точного і сильного удару. В український подібний список карпатівець включений під першим номером.

А в 1971 році старший тренер національної збірної СРСР Валєнтін Ніколаєв включив Ігоря до складу команди для поїздки по Центральній Америці. 17-го і 19-го лютого Кульчицький приймав участь в матчах проти збірної Мексики (обидва – 0:0). В чемпіонаті СРСР 1971 року дебютанти вищої ліги «Карпати» зайняли 10-е місце, зазнавши лише семи поразок в 30-ти матчах. І в усіх цих іграх команду виводив на поле футболіст під номером «10». Ще з юнацьких команд закріпилася за Ігорем футболка з цим номером. І до завершення кар’єри гравця він з нею не розлучався. Того ж року капітан став і кращим бомбардиром клубу – сім забитих м’ячів.

Виступи у великому футболі завершив у «Карпатах» в 1972 році, зігравши за «зелено-білих» в чемпіонатах країни 307 матчів, в яких забив 37 голів. По завершенні кар’єри гравця рік працював вчителем фізкультури в СШ № 80 м.Львова, а потім готував футбольну зміну в ДЮСШ-4. Був одним з ініціаторів та найактивніших учасників відродження «Карпат». В сезоні 1989 року працював начальником команди, а в подальшому обіймав різні адміністративні посади в ФК «Карпати». Нині Ігор Євстахійович на пенсії, але з улюбленою грою не зав’язав – інспектує футбольні матчі чемпіонату області, допомагає готувати юних гравців у СДЮШОР-4 та приймає найактивнішу участь у футбольному житті нашого регіону.

ДОВІДКА

Ігор КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Народився 13-го серпня 1941 року у Львові. Півзахисник. Кар’єра в «Карпатах»: 1963 – 1972 р.р. Дебютував 2-го травня 1963 року у матчі роти дніпропетровського «Дніпра». Всього у чемпіонатах СРСР зіграв 307 матчів, забив 37 голів. Переможець турніру другої групи класу «А» 1968 р. Володар Кубка СРСР 1969 р. Переможець турніру першої союзної ліги 1970 р. Майстер спорту СРСР. Входив до списку 33-ох кращих футболістів СРСР (1970 р.) та України (1965 і 1970 р.р.). Провів два матчі за національну збірну СРСР. Окрім «Карпат» грав за команди «Нафтовик (Дрогобич), «Динамо» (Київ, дубль), «Сільмаш» (Львів). У складі «Динамо» став переможцем першості СРСР серед дублерів 1961 р.
Приймав найактивнішу участь у справі відродження «Карпат» наприкінці 80-их років минулого століття. Працював начальником команди «Карпати» у сезоні 1989 року.

Інформаційний центр ФК "Карпати",
Фото: © ФК "Карпати"

ПЕРЕМОЖЕЦЬ 2008

Karpaty

Василь Кобін - 129 голосів

Арсенал

Арсенал
Київ
-

Карпати width=

Карпати
Львів
-

Шахтар

Шахтар
Донецьк
0

Карпати width=

Карпати
Львів
1